1. Стаття 299 Кримінального кодексу України (Жорстоке поводження з тваринами)
1. Знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацьковування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів,-караються штрафом до п'ятдесяти Неоподатковуваних Мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього,- караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Стаття 154. Порушення правил тримання собак і котів
Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи у невизначених для цього місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. ЗАКОН УКРАЇНИ«Про захист тварин від жорстокого поводження»Документ 3447-15, чинний, поточна редакція — Редакція від 09.12.2015, підстава 766-19
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 27, ст.230 )
(нова редакція) (окремі витяги)
Цей Закон спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природних прав та укріплення моральності й гуманності суспільства
Розділ I «Загальні положення»
Стаття 1. Визначення термінів
- тварини - біологічні об'єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, спортивні, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові;
- дикі тварини - тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах;
- синантропні дикі тварини – тварини, середовищем існування яких є умови, повністю або частково створені діяльністю людини;
- домашні тварини – собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною для задоволення потреб у спілкуванні, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб;
- спортивні тварини – сільськогосподарські тварини, що не мають харчового значення і протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, для задоволення естетичних і спортивних потреб». Абзац шостий вважати абзацом сьомим;
- безпритульні тварини – покинуті, загублені, що втекли, або іншим чином залишилися поза межами свого утримання без догляду людини домашні, сільськогосподарські, спортивні тварини, а також ті з них, що утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини;
- лабораторні тварині – тварини, що використовується для проведення наукових дослідів, експериментів;
- евтаназія– гуманні методи умертвіння тварин, що виключають їх передсмертні страждання;
- жорстоке умертвіння тварин - умертвіння тварин без застосування знеболюючих засобів, що запобігають відчуттю тваринами болю і страху;
- біостерилізація– позбавлення тварини хірургічним шляхом здатності до відтворення потомства (репродуктивної здатності);
- гуманне ставлення до тварин - дії, що відповідають вимогам захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращання якості їх життя тощо;
- жорстоке поводження з тваринами – побої, знущання, залякування, дратування тварин; порушення зоотехнічних, зоогігієнічних, та ветеринарно-санітарних норм їх утримання; навмисне поранення та каліцтво тварин; нацькування одних тварин на інших; покинення тварин без догляду або в безпорадному стані; добування мисливських та інших диких тварин з порушенням вимог даного закону; розорювання місць мешкання диких тварин (нір, гнізд тощо); вчинення над тваринами експериментів та процедур, що спричиняють страждання та (або) здійснюються з порушенням закону; навмисне використання в роботі, спортивно-видовищних заходах хворих, поранених, покалічених тварин; перенавантаження тяглових та в’ючних тварин вантажами, що не співвідносяться з їх силою та фізичним станом; транспортування тварин способами, що призводять до страждань та стресу тварини; використання технічних засобів, які примушують тварин до перебування у протиприродних позиціях, що викликають надмірні страждання, пошкодження тіла або загибель тварини; використання жорстоких способів у вихованні та годуванні тварин; інші дії, що суперечать нормам, встановлених цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, спрямованими на захист тварин від жорстокого поводження та спричиняють тваринам біль, каліцтва, травми, страждання, стрес, призводять до їх передчасної загибелі;
- опікувані тварини – собаки та коти, що перебувають під опікою фізичних осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадських і благодійних організацій в умовах повністю або частково створених діяльністю людини;
- опікун тварини – фізична особа, підприємство, установа, організація незалежно від форм власності, громадські і благодійні організації, що опікуються тваринами на волонтерських засадах;
- опіка над твариною – догляд за опікуваною твариною для забезпечення її біологічних, видових та індивідуальних потреб, забезпечення заходів з профілактики захворювань тварини та спрямованих на недопущення її безконтрольного розмноження без зміни її ареалу перебування;
- утримання в домашніх умовах - обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір'я окремого будинку;
- притулки для тварин – неприбуткові установи, спеціально призначені для утримання тварин постійно або тимчасово та облаштовані згідно з вимогами чинного законодавства;
- пункт тимчасового утримання тварин – спеціально обладнані приміщення або частини приміщень, призначені для тимчасового утримання домашніх тварин у разі їх вилову чи тимчасової ізоляції;
- власник тварини – юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству, і несе відповідальність за стан тварини та її дії згідно з чинним законодавством;
- місце та зона для вигулу собак – територія, на якій власник має право вигулювати собаку без намордника та повідка за умови дотримання вимог цього Закону;
- майданчик для дресирування собак – спеціально облаштована територія, призначена для дресирування собак власником самостійно або під наглядом інструктора з дресирування собак;
- реєстрація та облік тварин, що мають власників – процес обліку та ототожнення тварин шляхом збирання та занесення відповідної інформації щодо тварини та її власника до загальної електронної бази даних тварин, котрі мають власників або опікунів, видача власникам тварин реєстраційних посвідчень та відмітних знаків (жетонів) з метою контролю за чисельністю тварин в населених пунктах та за дотриманням власниками тварин ветеринарних та санітарно-епідеміологічних вимог;
- реєстрація безпритульних тварин – процес обліку та ототожнення тварин шляхом збирання та занесення відповідної інформації щодо тварини до загальної електронної бази даних тварин, котрі мають власників або опікунів, видача опікунам тварин реєстраційних посвідчень та відмітних знаків (жетонів) для зареєстрованих, стерилізованих та вакцинованих проти зооантропонозних захворювань тварин з метою контролю за чисельністю тварин в населених пунктах;
- єдина державна електронна база даних тварин, котрі мають власників або опікунів – загальнодержавна база даних, яка функціонує в електронному режимі та містить інформацію щодо усіх зареєстрованих в державі тварин, котрі мають власників або опікунів.
Стаття 4. Основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження
Поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах:
- неприпустимості жорстокого поводження з тваринами, захисту тварин від страждань та загибелі, заборони жорстоких методів умертвіння тварин, заборони умертвіння домашніх тварин за відсутності медичних показань до цього, забезпечення гуманного ставлення до тварин;
- забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;
- забезпечення безпеки, прав та законних інтересів громадян;
- державного регулювання та контролю в галузі захисту тварин від жорстокого поводження;
- можливості припинення права власності та інших речових прав на тварин у разі жорстокого поводження;
- відповідального ставлення до придбання тварини та її утримання;
- встановлення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами відповідно до законодавства;
- відшкодування збитків власнику тварини, заподіяних його тварині іншою особою, а також власником збитків, заподіяних його твариною іншим тваринам, здоров’ю або майну інших громадян та юридичних осіб;
- участі громадян та громадських об’єднань у розробці та реалізації програм та заходів у галузі захисту тварин від жорстокого поводження.
Стаття 5. Заборона пропаганди жорстокого поводження з тваринами
Забороняються пропаганда жорстокого поводження з тваринами, заклики до жорстокого поводження з ними, а також пропаганда мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти.
Забороняється використання в розважальних або комерційних цілях матеріалів, що демонструють жорстоке поводження з тваринами.
Розділ II «Правила утримання тварин, що виключають жорстокість»
Стаття 7. Загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість
Тварини можуть використовуватись у культурно-освітніх, виховних, спортивних, видовищних та естетичних цілях за їх видовим та породним призначенням, якщо при цьому не завдається шкода їх здоров’ю та забезпечуються їх захист від жорстокого поводження.
Власники тварин зобов’язані дотримуватися ветеринарно-санітарних норм та правил, вимог цього закону, інших нормативно-правових актів України.
Умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.
Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону.
Місце утримання тварин повинно бути облаштоване таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.
Утримання тварин юридичними особами, у тому числі у зоокутках дитячих, навчальних, наукових, санаторно-курортних і оздоровчих закладів тощо, допускається за погодженням з установами державної санітарно-епідемологічної служби та ветеринарної медицини.
При поводженні з тваринами не допускається:
- використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин або призводять до їх загибелі;
- катування тварин, нанесення їм побоїв, травм, що призводять до страждань, каліцтва або загибелі тварин;
- використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень, примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що можуть призвести до травмування або загибелі тварини, за винятком службових тварин під час їх підготовки та використання в службових цілях, мисливських собак та ловчих птахів під час полювання;
- залишення домашніх, спортивних, сільськогосподарських тварин без догляду та піклування;
- примушування до нападу тварин на громадян та інших тварин, дресування засобами нападу на інших тварин, за винятком службових тварин під час їх підготовки та використання в службових цілях, мисливських собак та ловчих птахів під час полювання;
- розведення тварин з уродженими фізичними пороками, що спричиняють їм страждання;
- розведення, дресирування тварин з метою розвинення агресивних властивостей;
- проведення генетичних змін на тваринах;
- застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;
- використання тварин як призів та подарунків в лотереях, конкурсах, інших публічних заходах;
- використання тварин як мішеней для стрільби;
- інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.
При проведенні больових процедур обов'язкове застосування знеболювальних препаратів.
Стаття 8. Особливості утримання диких тварин у неволі
Утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям та створення найбільш наближених умов до природного середовища тварини.
Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається.
Утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Утримання диких тварин у неволі без дозволу допускається в разі тимчасового утримання врятованої постраждалої тварини.
Допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 9. Реєстрація та облік домашніх тварин
Контроль за чисельністю та розмноженням тварин для забезпечення ветеринарного і епізоотичного благополуччя здійснюється шляхом реєстрації та обліку домашніх тварин.
Реєстрація та облік домашніх тварин, яких утримують фізичні та юридичні особи, здійснюється установами ветеринарної медицини, іншими установами та організаціями з обов’язковим наданням ними інформації про зареєстровану тварину до держаних ветеринарних установ, що здійснюють ведення єдиної державної електронної бази даних тварин, котрі мають власників або опікунів
Реєстрація та облік безпритульних тварин здійснюються установами ветеринарної медицини, іншими установами та організаціями, в тому числі тими, що здійснюють їх вилов відповідно до своїх повноважень у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з обов’язковим наданням інформації про зареєстровану тварину до держаних ветеринарних установ, які здійснюють ведення єдиної державної електронної бази даних тварин, котрі мають власників або опікунів.
При реєстрації тварини, установа, яка здійснює реєстрацію, видає власнику зареєстрованої тварини реєстраційне посвідчення, особистий номерний знак (жетон або інший відмітний знак встановленого законодавством зразка), який має бути постійно закріпленим на тварині (на ошийнику або іншим способом), а також ознайомлює власника тварини з Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та правилами утримання домашніх тварин, ветеринарно-санітарними вимогами щодо їх утримання, з розташуванням місць для дозволеного вигулу собак, притулків для тварин, місць захоронення (утилізації) трупів тварин, ветеринарних служб (лікарень) тощо.
Обов’язковій реєстрації та обліку підлягають:
- собаки та коти, що мають власників;
- виловлені безпритульні тварини.
Реєстрації підлягають тварини, що досягли тримісячного віку, а також ввезені тварини, які перебувають на території населеного пункту більше шести місяців.
Інформація щодо зареєстрованої домашньої тварини передається до державної установи ветеринарної медицини, що здійснює ведення єдиної державної електронної бази даних тварин, котрі мають власників або опікунів. Контроль за веденням єдиної державної електронної бази даних тварин, котрі мають власників або опікунів, здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань ветеринарної медицини.
При реєстрації собаки, яка належить до потенційно небезпечної породи, її власник зобов’язаний надати довідку з кінологічного центру (клубу) про проходженні ним спеціального навчання з утримання собак потенційно небезпечної породи.
Перереєстрація тварини проводиться в разі зміни місця проживання чи реєстрації власника або зміни власника тварини із зазначенням нового власника.
У реєстрації тварини може бути відмовлено, якщо:
- у відношенні до тварини, що реєструється, не виконані передбачені законодавством профілактичні ветеринарні заходи;
- не виконуються інші вимоги цього закону та інших законодавчих актів.
У випадку загибелі або втрати зареєстрованої тварини власник зобов'язаний повідомити про це орган який здійснював реєстрацію тварини.
Реєстрація домашніх тварин є оплатною. Витрати на їх реєстрацію (виготовлення та видача реєстраційного посвідчення, жетона або іншого відмітного знака, комп’ютерні та інші послуги) відшкодовуються власниками тварин організаціям, що здійснюють реєстрацію тварин, відповідно до законодавства.
Порядок реєстрації домашніх тварин, пільгові категорії громадян, що звільняються від оплати за реєстрацію тварин чи здійснюють оплату на пільгових умовах, реєстраційні відомості, форма реєстраційного посвідчення, жетона або іншого відмітного знака, а також порядок надання інформації, що містить відомості про їх реєстрацію, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Види диких тварин, що підлягають реєстрації, а також порядок їх реєстрації, встановлюються законодавством про охорону та використання тваринного світу.
Сільськогосподарські, спортивні тварини, тварини, що використовуються у видовищних заходах, службові та лабораторні тварини, що належать організаціям або приватним підприємцям, підлягають обліку в якості майна у відповідності до законодавства.
Стаття 10. Ветеринарне обслуговування тварин
Власник тварини зобов`язаний забезпечити надання їй необхідної ветеринарної допомоги, а також дотримання ветеринарно-санітарних, карантинних та санітарно-протиепідемічних правил і норм.
У разі виникнення підозри на наявність у тварини захворювання особа, яка її утримує, зобов'язана негайно ізолювати таку тварину і звернутися до ветеринарного лікаря.
Ветеринарні процедури щодо тварин можуть здійснювати тільки особи, які мають відповідну фахову освіту.
Ветеринарне обслуговування повинно включати послуги з евтаназії тварин або новонародженого приплоду тварин.
Заборонено здійснювати хірургічні операції тваринам не з лікувальною метою.
Ветеринарні лікувальні заходи, під час яких тварина може зазнати болю, мають проводитися під анестезією.
Стаття 12. Особливості права власності та інших речових прав на тварин
Тварини можуть перебувати в державній, комунальній і приватній власності, належати на правах власності юридичній або фізичній особі.
Право власності на тварину набувається після її реєстрації, або за наявності документів, що підтверджують факт володіння твариною, або після двох місяців її утримання за письмовим свідоцтвом щонайменш двох свідків (якщо тварина не зареєстрована).
Безпритульні тварини, на яких юридичною чи фізичною особою не оформлено право власності у порядку, встановленому цим законом, перебувають у власності територіальної громади, на території якої їх знайдено.
Право власності або інші речові права особи, яка утримує тварину, обмежені обов'язком дотримання норм і вимог цього Закону.
Право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені за рішенням суду шляхом їх оплатного вилучення або конфіскації.
Угоди, укладені особою, яка не досягла 18 років, з набуття або передачі права власності чи іншого речового права на тварину можуть бути визнані недійсними за рішенням суду, якщо такі угоди укладені без згоди батьків цієї особи або осіб, що їх замінюють.
Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Шкода, заподіяна тварині, що має власника, іншою особою, підлягає відшкодуванню в повному обсязі власникові тварини або особі, що її утримує.
Право власності та інші речові права на тварин можуть бути обмежені або припинені у випадку невиконання власником вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів України.
Стаття 13. Умови угод, предметом яких є тварини
Продаж з попереднім виставленням пропонованих тварин для показу покупцям допускається в разі дотримання вимог цього Закону.
Продавець тварини зобов'язаний забезпечити покупця достовірною інформацією про вид, породу, стан здоров'я та інші якості тварини, а також про умови її утримання.
Якщо продається дика тварина з числа видів, що занесені до Червоної книги України або підлягають охороні відповідно до чинних міжнародних договорів України, інша дика тварина, продавець тварини зобов'язаний також надати покупцеві документ, що засвідчує законність набуття такої тварини у власність.
Дарування тварин допускається після попереднього погодження з майбутнім власником.
Угоди, укладені особою, яка не досягла 18 років, з набуття або передачі права власності чи іншого речового права на тварину можуть бути визнані недійсними за рішенням суду, якщо такі угоди укладені без згоди батьків цієї особи або осіб, що їх замінюють.
Торгівля тваринами у місцях, відведених для продажу тварин, здійснюється відповідно до вимог, встановлених Господарським кодексом України.
Забороняється:
- торгівля тваринами в громадських місцях, що не є спеціально відведеними для цієї мети, або без ветеринарних документів, видача яких передбачена законодавством;
- відчуження (продаж, дарування, міна) тварин громадянам у віці молодше 16 років;
- відчуження (продаж, дарування, майна) громадянам для утримання в домашніх умовах диких тварин без документів, що засвідчують легальність їх походження;
- відчуження (продаж, дарування, майна) собак потенційно небезпечних порід громадянам, що не досягли 18-ти річного віку, не мають необхідних довідок або не виконують інших вимог, встановлених цим законом щодо утримання собак потенційно небезпечних порід.
Стаття 15. Притулки для тварин
Для утримання безпритульних тварин створюються притулки для тварин.
Притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.
Притулки для тварин проводять свою діяльність за рахунок коштів їх власників, а також будь-яких інших не заборонених законом джерел.
Місцеві бюджети можуть передбачати кошти на створення притулків для тварин та відшкодування витрат притулкам по утриманню тварин незалежно від форм власності.
Положення про притулок для тварин затверджується центральним органом виконавчої влади з питань ветеринарної медицини.
Стаття 17. Вилов та тимчасова ізоляція безпритульних тварин.
Вилов безпритульних тварин здійснюється спеціальними службами, підприємствами, організаціями, уповноваженими місцевими органами влади, що працюють під наглядом органу ветеринарної медицини, у статутних документах яких зазначений відповідний вид діяльності.
Вилов безпритульних тварин здійснюється за заявами державних органів, організацій та громадян у випадках, коли їх перебування на певній території провокує виникнення конфліктних ситуацій або іншим чином утворює загрозу здоров’ю або майну громадян, майну організацій, диким тваринам та середовищу їх існування.
Виловлені безпритульні тварини підлягають щепленню проти сказу та інших небезпечних зооантропонозних захворювань після 7-денного карантину, якщо не з’явився власник тварини та не надав відповідний ветеринарний документ з відміткою про щеплення проти сказу.
Вилов безпритульних тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.
Забороняється використовувати методи вилову, технічні пристрої і препарати, що травмують тварин або є небезпечними для їх життя і здоров'я.
Вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без опіки і бродячих) тварин проводиться з метою:
- повернення їх власникам;
- пошуку для них нових власників;
- тимчасової ізоляції відповідно до вимог цього Закону;
- їх обліку, реєстрації та регулювання їх чисельності методами біостерилізації.
Вилов безпритульних тварин проводиться, як правило, у світлий час доби за участю представників громадських організацій, що здійснюють діяльність у галузі захисту тварин від жорстокого поводження.
Організації, що здійснюють вилов безпритульних тварин, зобов’язані своєчасно інформувати населення через друковані видання, інші засоби масової інформації або іншими шляхами про заплановані заходи по вилову безпритульних тварин, місцезнаходження пунктів їх тимчасового утримання та притулків, вести облік виловлених тварин та надавати зацікавленим особам відомості щодо цих тварин.
Служби або підприємства, що здійснили вилов безпритульної тварини, зобов’язані:
- зафіксувати дату вилову тварини, її вид (породу), колір, вагу та приблизний вік тварини, візуальну характеристику стану здоров’я тварини, а також інші відомості, які вважає за необхідне зафіксувати;
- при наявності у тварини жетону або іншого реєстраційного знака – зафіксувати реєстраційні відомості, нанесені на них, та повідомити про виловлену тварину установу, що здійснює реєстрацію тварин в даному населеному пункті;
- протягом трьох діб повідомити населення про виловлену тварину, її прикмети та відмінні ознаки через засоби масової інформації або іншими доступними засобами;
- заявити про виловлену тварину до ветеринарної мiлiцiї або органів місцевого самоврядування, які повинні вжити заходів щодо розшуку власника тварини;
- забезпечити проведення ветеринарного огляду тварини, щеплення проти сказу, а за необхідності – ветеринарну допомогу та (або) карантин виловленої тварини.
Виловлені безпритульні тварини протягом семи днів з дня їх вилову обов'язково утримуються в пунктах тимчасового утримання тварин, які створюються організаціями, що здійснюють вилов безпритульних тварин, для тимчасового утримання вилучених або в інший спосіб відчужених тварин, знайдених чи виловлених безпритульних тварин та подальшого пошуку їх власників або нових власників.
Після семиденної тимчасової ізоляції тварина:
- у разі встановлення власника та отримання від нього письмової заяви – повертається власнику (за бажанням власника та з дозволу ветеринарної установи тварина повертається йому до закінчення семиденного терміну тимчасової ізоляції), а документи про факт виявлення безпритульної тварини та встановлення її власника передаються у відповідний орган для порушення адміністративної справи за фактом викинення чи загублення тварини;
- у разі, якщо власника тварини не встановлено, її піддають обов’язковій біостерилізації та реєструють, після чого тварину може бути:
- передано під опіку фізичних осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадських і благодійних організацій, а за наявності обставин, що можуть загрожувати життю та здоров'ю оточуючих, – спеціалізованим організаціям для надання ветеринарної допомоги, подальшого лікування та утримання в притулках;
- повернено на місце вилову під опіку фізичних осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадських і благодійних організацій, якщо тварина визнана безпечною для оточуючих, а її повернення не викликає обґрунтованих заперечень з боку громадян, юридичних осіб, державних установ та організацій, не призведе до погіршення стану природного середовища та умов мешкання диких тварин.
Не допускається необґрунтоване затримання повернення тварини власнику. Служби або підприємства, що здійснюють вилов та утримання тварини, відповідають за шкоду, заподіяну тварині, за майнову та моральну шкоду заподіяну власнику тварини, у тому числі за шкоду, що заподіяна необґрунтованою затримкою повернення тварини.
Тимчасовій ізоляції підлягають також собаки, коти та інші домашні тварини в разі, якщо на це є відповідне рішення органів санітарно-епідеміологічної служби та ветеринарної медицини, а також ті, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.
Власники зобов'язані сплатити організації, яка здійснила вилов та тимчасову ізоляцію тварини, вартість витрат на вилов, ветеринарне обслуговування та утримання тварини. Така сплата не може бути попередньою умовою повернення тварини власнику.
Стаття 18. Умертвіння тварин
Умертвіння тварин допускається:
- для одержання (виробництва) корисної продукції тваринного походження з сільськогосподарських тварин, якщо вони утримувались з цією метою;
- в порядку спеціального використання диких тварин у відповідності до законодавства в галузі мисливського господарства, охорони та використання тваринного світу;
- для припинення страждань тварин, якщо вони не можуть бути припинені в інший спосіб;
- за необхідності умертвіння приплоду з уродженими фізичними пороками;
- при регулюванні чисельності диких тварин і шкідливих синантропних тварин, якщо доведено неможливість застосування біологічних методів регулювання їх чисельності;
- за необхідності умертвіння окремих тварин, хворих на сказ чи на інше особливо небезпечне захворювання або є носіями особливо небезпечного захворювання, за умов встановлення цих фактів медичною установою;
- за необхідності умертвіння агресивних тварин і тварин, що не піддаються соціалізації, в разі наявності такого висновку, наданого медичною установою;
- за необхідності оборони від нападу тварини, якщо життя або здоров'я людей знаходиться в небезпеці.
При умертвінні тварин мають дотримуватися такі вимоги:
- умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин;
- приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;
- забороняється застосовувати негуманні методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін'єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву, та інші больові методи;
- переробка тварин дозволяється тільки після їх умертвіння;
- умертвіння тварин, що страждають, проводиться негайно, якщо їх страждання неможливо припинити іншим чином.
Забороняється умертвляти домашніх тварин лише з питань раціональності за відсутності медичних показань до цього.
Розділ III «Правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість»
Стаття 19. Основні засади утримання домашніх тварин
Особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана:
- дбати про домашню тварину, забезпечувати їй достатню кількість їжі, постійний доступ до води, інші необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону;
- надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;
- забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з реєстраційними позначками;
- забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);
- негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров'ю людині або іншим тваринам, а тварину, яка заподіяла шкоду – негайно доставити у ветеринарну установу для огляду;
- запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин;
- зареєструвати тварину відповідно до вимог цього Закону;
- дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття;
- проводити своєчасну профілактичну імунізацію тварин;
- у випадках, передбачених законодавством, повідомляти установу державної ветеринарної медицини про захворювання тварини;
- не допускати забруднення тваринами місць загального користування;
- вживати всіх необхідних заходів, щоб тварина не загубилась.
При утриманні домашньої тварини забороняється:
- утримувати їх у під’їздах, підвальних та горищних підсобних приміщеннях, інших службових приміщеннях багатоквартирних житлових будинків;
- утримувати незареєстрованих тварин у випадку, коли їх реєстрація передбачена Законом;
- отримувати (виробляти) продукти тваринного походження з домашніх тварин, за винятком продуктів, що можуть бути отримані в порядку догляду за тваринами (стриження, вичісування волосся, інші подібні дії);
- виводити без коротких повідків і намордників собак потенційно небезпечних порід.
Правила утримання домашніх тварин затверджуються органом місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства або його територіальними підрозділами.
Дозволяється утримувати домашніх тварин:
- у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування;
- фізичним особам – власникам домашніх непродуктивних тварин – у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні або на земельній ділянці) на прив'язі або без неї;
- юридичним особам – власниками домашніх непродуктивних тварин: для охорони – в обладнаних приміщеннях або на прив'язі; для дослідної мети – у вольєрах, біологічних клініках (віваріях) або в розплідниках.
Кількість тварин, які утримуються в житлових приміщеннях, обмежується можливістю забезпечення санітарно-гігієнічних умов та додержання умов утримання тварин відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).
Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити:
- безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
- безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
- безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.
При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Собаки без повідків, а собаки небезпечних порід – без повідків і намордників, можуть знаходитись поза місця їх постійного утримання лише:
- під час вигулу на встановлених для цього місцях;
- під час оперативного використання правоохоронними органами собак спеціального призначення, а також собак під час муштри, на полюванні, на навчально-дресувальних майданчиках.
Якщо собака утримується на огородженій земельній ділянці, при вході на ділянку встановлюється попереджуючий напис.
Підприємницька діяльність з розведення домашніх тварин з метою отримання прибутку підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства.
Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Стаття 20. Поводження з дикими тваринами, що перебувають у стані природної волі та мисливськими тваринами при полюванні на них
Правила поводження з дикими тваринами, що перебувають у стані природної волі, визначаються законодавством про тваринний світ і цим Законом.
При видачі дозволу на добування мисливських тварин визначається спосіб добування і його відповідність вимогам цього Закону.
Технічні засоби, що використовуються при полюванні на диких тварин (капкани, сілки та інші), повинні передбачати їх швидку смерть, що виключає страждання.
При полюванні на мисливських тварин забороняється застосовувати:
- технічні засоби, які не передбачають їх швидку смерть і не виключають страждання;
- транспортні та інші технічні засоби і обладнання, отрути, вибухові речовини, застосування яких призводить до масової загибелі тварин.
Забороняються полювання, вилов та інші форми добування мисливських та інших диких тварин:
- що мають дитинчат, не здатних до самостійного існування;
- у період розмноження, виховання потомства, а у випадку з мігруючими видами - під час їх повернення до місць розмноження;
- вагітних самок;
- дитинчат, не здатних до самостійного існування;
- при переправі наземних тварин через водоймища та на пернату дичину на ополонках водоймищ;
- у заповідниках, національних природних парках та регіональних ландшафтних парках для наукових, екопросвітницьких цілей без відповідних етичних експертиз;
- на тварин, що потерпають від лиха;
- на рідкісних, зникаючих, таких, що занесені до Червоної книги України, регіональні червоні списки, тварин.
Забороняється полювання у формі вармінтінгу, садочного полювання, видовищних заходів, що передбачають переслідування, умертвіння, передсмертні агонії тварин, використання при цьому інших тварин для умертвіння диких тварин.
Забороняється використання тварин із заподіянням їм страждань як живої принади при полюванні, вилові та інших формах добування диких тварин.
Забороняється використання притравочних станцій для натаскування мисливських собак з використанням живих тварин як принади.
Забороняється навмисне розорювання природних місць мешкання тварин (нір, барліг, гнізд тощо).
Стаття 23. Правила поводження з тваринами, що використовуються у видовищних заходах, спорті та при організації дозвілля
Використання тварин у видовищних заходах, спорті та при організації дозвілля з метою отримання прибутку допускається за наявності дозволу на таку діяльність, що видається центральним органом виконавчої влади з питань ветеринарної медицини.
Поводження з тваринами при використанні їх у видовищних заходах, спорті та при організації дозвілля має виключати можливість спричинення тварині болю, травм, страждань, загрози їх здоров’ю і життю.
Демонстрація тварин на виставках, у зоопарках допускається за умови дотримання зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних норм і правил, установлених для утримання тварин.
Створення зоопарку здійснюється на підставі дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
При поводженні з тваринами під час проведення видовищних заходів, відео- та фотозйомок не допускається заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їх загибель.
Забороняється використання диких тварин як комерційної фотографічної послуги населенню.
Забороняється використання дельфінів та інших морських тварин у дельфінаріях з комерційно-розважальною метою.
Забороняється створення пересувних звіринців.
При дресируванні тварин не допускається:
- нанесення тваринам побоїв, залякування, видалення кликів, кігтів тощо;
- примушування тварин до виконання дій, що їх травмують.
Забороняється використання у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля тварин, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування.
Особа, яка утримує тварину, використання якої в циркових, спортивних та інших видовищних заходах стало неможливим, зобов'язана забезпечити вказаній тварині умови утримання відповідно до вимог цього Закону.
Забороняється проведення боїв тварин, спортивних, видовищних заходів, що передбачають переслідування, умертвіння, спостереження передсмертної агонії тварин, використання для умертвіння тварин інших тварин.
Особи, які здійснюють професійну діяльність з використанням тварин у видовищних та спортивних заходах, при організації дозвілля повинні пройти спеціальну підготовку для роботи з ними та мати відповідне посвідчення.
Стаття 24. Правила поводження з тваринами, що використовуються в наукових експериментах, тестуванні, навчальному процесі, виробництві біологічних препаратів
Використання тварин у наукових експериментах, біологічному тестуванні, навчальному процесі допускається лише в разі, якщо відсутня можливість заміни їх іншими альтернативними методами і об'єктами.
Наукові експерименти з використанням тварин готуються таким чином, щоб в них використовувалась мінімальна кількість тварин.
Забороняється використання з експериментальною метою домашніх тварин.
Перелік альтернативних методів і об'єктів для використання замість лабораторних тварин розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади з питань науки та освіти.
Робота з лабораторними тваринами проводитися за наявності дозволу на проведення такого виду діяльності, що видається Комітетом з питань етики (біоетики) центрального органу виконавчої влади з питань науки та освіти.
Комітет з питань етики (біоетики) діє на підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань науки та освіти.
До роботи з лабораторними тваринами допускаються особи, які мають вищу медичну, ветеринарну, зоотехнічну, біологічну або фармацевтичну освіту, здобуту у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.
Процедури на лабораторних тваринах, незалежно від їх цілей, за яких можлива небезпека травмування тварин або заподіяння їм гострих чи тривалих больових подразнень, проводяться в умовах знеболювання.
Лабораторна тварина, яка вже використовувалася у процедурі, може використовуватися в наступній процедурі лише після відновлення її стану здоров'я до нормального та за умови, якщо:
- під час нової процедури до тварини застосовується загальна анестезія;
- наступна процедура передбачає лише незначні втручання.
Забороняється використання в наукових експериментах, тестуванні, навчальному процесі тварин, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування.
Забороняється застосування:
- девокалізаціїтварин (позбавлення хірургічним шляхом можливості тварини видавати звуки);
- травмуючихметодів при відібранні з тварин клітин.
Забороняється проведення на тваринах демонстрацій у навчальних цілях, якщо явища, що демонструються, можуть бути показані на неживих об'єктах, у тому числі демонстрація рефлекторної діяльності організму.
Під час проведення практичних робіт у навчальному процесі забороняється вимагати від студентів виконання процедур, що призводять до смерті або травмування тварин, якщо це суперечить їхнім моральним або релігійним принципам. У цих випадках такі форми практичної роботи повинні бути замінені іншим завданням.
Експерименти на тваринах, що пов'язані з хірургічним та іншим ушкоджуючим впливом, не можуть проводитися за участю або в присутності осіб шкільного віку.
Тваринам, що використовувалися в наукових експериментах, тестуванні, навчальному процесі, надається кваліфікований догляд.
Нежиттєздатна лабораторна тварина умертвляється методами евтаназії до настання у тварини страждань. Методом евтаназії для лабораторних тварин є передозування анестетиків.
Прибирання трупа можливе лише тоді, коли смерть буде констатована особою, відповідальною за роботу з твариною.
Стаття 32. Нагляд органів внутрішніх справ за дотриманням цього Закону
Органи внутрішніх справ (патрульно-постова служба та дільничні інспектори поліції) здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин у громадських місцях та вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства про порядок поводження й утримання домашніх тварин.
Поліція в порядку, встановленому Законом України «Про національну поліцію»(Документ 580-19, чинний, поточна редакція — Редакція від 05.10.2016, підстава 1404-19)(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41, ст.379), має право на застосування вогнепальної зброї до домашньої тварини в разі, якщо її поведінка створює загрозу для здоров'я людини.
Розділ V «Громадський контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження»
Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту тварин від жорстокого поводження
Відповідальність за порушення законодавства про захист тварин від жорстокого поводження несуть фізичні та юридичні особи, винні у:
- порушенні протиепізоотичних, ветеринарно-санітарних, карантинних норм та правил;
- нанесенні тваринами, які їм належать, шкоди здоров’ю людини і забрудненні ними території населених пунктів відповідно до законодавства;
- порушенні правил утримання тварин і поводження з тваринами, що виключають жорстокість, встановлених цим Законом, іншими нормативними актами;
- порушення правил транспортування, вилову, регулювання чисельності та умертвіння тварин, встановлених цим Законом, іншими нормативними актами;
Порушення законодавства у сфері захисту тварин від жорстокого поводження тягне за собою адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства у сфері захисту тварин від жорстокого поводження, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Немає коментарів:
Дописати коментар